+38 (067) 372 39 55

English site

Кібербезпека у фінтех: як захистити застосунки, API та дані клієнтів

Кібербезпека у фінтех: як захистити застосунки, API та дані клієнтів

Фінтех перевернув наше уявлення про банківські послуги: тепер платежі, кредити й інвестиції відбуваються в кілька кліків у смартфоні: мобільний банкінг, миттєві кредити, інвестиційні застосунки, криптобіржі та «купи зараз — заплати потім» тримаються на одному фундаменті — програмному забезпеченні. І це програмне забезпечення щодня під прицілом кібератак.

Що таке кібербезпека у фінтех індустрії? Кібербезпека у фінтех індустрії це сукупність організаційних, технічних заходів і процесів, які захищають фінансові застосунки, API, платіжні потоки та дані клієнтів від кіберзагроз, шахрайства, витоків і збоїв в роботі. Враховуються не лише технічні ризики, а й специфічні регуляторні вимоги (PCI DSS, PSD2/SCA, DORA, SOC 2, ISO 27001 та інші).

В цій статті ми розберемо, які особливості кібербезпеки у фінтех компаній, чому вона критична для бізнесу та користувачів, які активи під найбільшим ударом, які стандарти безпеки формують правила гри, а також наведемо практичні кроки захисту застосунків, API та даних клієнтів.

Особливості кібербезпеки для фінтех індустрії

Кібербезпека у фінтех це не просто «поставити фаєрвол і увімкнути HTTPS». Кілька факторів роблять її унікально складною:

Гроші як основний продукт. Фінтех-платформи виступають прямою точкою доступу до коштів, кредитних ліній та фінансових інструментів, тому для зловмисників вони є пріоритетною ціллю. Будь-яка вразливість тут може миттєво конвертуватися в прямі фінансові втрати.

API-орієнтована, взаємопов’язана екосистема. Сучасні фінтех-застосунки щільно інтегровані з банками, процесинговими центрами, KYC/AML-сервісами, кредитними бюро, open banking-платформами, картковими платіжними схемами та сторонніми SaaS-рішеннями. Один неправильно захищений або сконфігурований API-ендпоінт здатен відкрити доступ до платіжних даних або дати змогу обійти бізнес-логіку.

Хмарна, мікросервісна архітектура з CI/CD та частими релізами, де компоненти постійно змінюються й оновлюються. Більшість фінтех-компаній працюють у хмарі, використовують мікросервіси та CI/CD. Це пришвидшує релізи, але створює динамічне й розподілене середовище, де помилки конфігурації, відсутність сегментації або слабке керування секретами швидко стають вектором атаки.

Регуляції. Такі стандарти та акти, як PCI DSS, PSD2/SCA, SOC 2, ISO 27001 та європейський Digital Operational Resilience Act (DORA), висувають суворі вимоги до того, як ви обробляєте дані, керуєте ІКТ-ризиками та забезпечуєте стійкість.

Нульова толерантність до простоїв та помилок. Для користувача збій додатка сприймається як «мої гроші недоступні», а для регулятора інцидент безпеки — як свідчення слабкого управління ризиками. Простої й збої у фінансових застосунках швидко переростають у фінансову й репутаційну кризу.

Чому кібербезпека важлива для фінтех-компаній?

 Безпека у фінтех це не витрата на «ІТ», а основа стабільного зростання, довіри та можливості розвитку.

Інциденти у фінансовому секторі надзвичайно дорогі. Порушення конфіденційності, доступності чи цілісності даних у фінпослугах зазвичай тягне за собою юридичні витрати, регуляторні штрафи, витрати на розслідування та ремедіацію, а також відтік клієнтів. Сумарні втрати часто обчислюються мільйонами доларів за один інцидент.

Довіра — головний конкурентний актив. Користувачі обирають продукт за зручність або ціну, але залишаються з ним тому, що впевнені у безпеці своїх грошей та особистих даних. Один гучний витік або шахрайська схема, що пройшла через ваш продукт, може зруйнувати довіру до бренду, вибудовану роками.

Партнери й регулятори очікують доказів контролю. Банки, платіжні схеми, карткові програми та великі enterprise-клієнти вже на етапі pre-sales просять надати підтвердження: PCI DSS, SOC 2, ISO 27001, готовність до DORA, достатній рівень контролю доступу, логування й реагування на інциденти. Без цього угоди просто не відбуваються.

Операційна стійкість напряму впливає на дохід. DDoS, ransomware, збої в хмарі або помилки конфігурації можуть зупинити платежі, торгівлю або кредитування. Кожна хвилина простою це втрачений оборот, а кожна затримка виплат — удар по репутації й NPS.

Якщо коротко, то кібербезпека у фінтех це спосіб захистити гроші й довіру, виконати регуляторні вимоги та не втратити можливість працювати з банками, платіжними системами й великими клієнтами.

Які основні кіберзагрози у фінтех індустрії?

Фінтех-компанії стикаються із загальними кіберзагрозами, але будь-який інцидент тут одразу має фінансові та регуляторні наслідки.

Заволодіння акаунтами (Account Takeover, ATO) та крадіжка особистості. Зловмисники комбінують фішинг, malware, SIM-swap, витоки паролів та credential stuffing, щоб заволодіти обліковими записами користувачів і ініціювати шахрайські операції, виводити кошти або оформлювати кредити на чужі дані.

Витоки фінансових та персональних даних. Неправильно налаштований сервер, відкритий S3-бакет, вразливий API чи скомпрометований підрядник можуть призвести до масового витоку карткових, банківських та KYC-даних. Це означає регуляторні штрафи, обов’язкові нотифікації, компенсації клієнтам і тривалий репутаційний удар.

Небезпечні та неправильно захищені API. Фінтех тримається на API, через які проходять платежі, авторизація, верифікація особи та обмін даними з партнерами. Відсутність сильної автентифікації, авторизації, rate limiting і валідації може дозволити атакувальнику зчитувати транзакції, змінювати баланси або обходити ліміти та перевірки.

Ризики третіх сторін та ланцюга постачання. Фінтех-продукт покладається на хмарних провайдерів, KYC/AML-платформи, аналітику, SMS/e-mail-шлюзи та інші SaaS-сервіси. Слабка безпека або інцидент на боці будь-якого з цих постачальників може стати причиною вашого витоку або недоступності сервісу.

Фішинг, соціальна інженерія та внутрішнє шахрайство. Зловмисники часто атакують не технології, а людей: користувачів, співробітників сапорту, операційні й фінансові команди, партнерів. Соціальна інженерія дозволяє обійти технічні контролі через довіру та помилки людей.

DDoS, ransomware та шантаж. Атакувальники можуть погрожувати «покласти» платіжну, інвестиційну чи кредитну платформу або оприлюднити викрадені дані, якщо компанія не заплатить викуп. Усе це відбувається на тлі регуляторних вимог до безперервності бізнесу.

Помилки конфігурації та shadow IT. Незадокументовані середовища, тестові інстанси «на швидку руку», відкриті порти, відсутність керування змінами й неконтрольовані облікові записи призводять до відкритих баз даних, доступних з інтернету адмін-панелей і незахищених сервісів.

Кожна з цих загроз небезпечна сама по собі, але у фінтех індустрії вона множиться на гроші, регуляції та довіру користувачів.

Що саме під найбільшою загрозою у фінтех компаніях?

Якщо підсумувати, атакувальники насамперед полюють на такі групи активів:

KYC та ідентифікаційні дані клієнтів. Ім’я, адреса, номер паспорта або національного ID, інформація про зайнятість, дохід і кредитний рейтинг дозволяють створювати «синтетичні» особистості, оформлювати кредити, відкривати акаунти та проводити масштабне шахрайство.

Транзакції та карткові дані. Номери карток, PAN, CVV, строки дії, реквізити рахунків, платіжні токени та історія транзакцій мають високу вартість на чорному ринку й підпадають під вимоги PCI DSS. Витік таких даних означає як прямі збитки, так і серйозні регуляторні наслідки.

Секрети автентифікації та авторизації. Хеші паролів, refresh-токени, API-ключі, client secret-и, приватні криптографічні ключі, OTP-коди та ідентифікатори пристроїв дозволяють зловмиснику «стати» користувачем або внутрішнім компонентом системи, обійти контроль доступу та проводити операції від імені жертви.

Логіка скорингу, торгівлі та управління ризиками. Моделі скорингу, правила андеррайтингу, алгоритмічні торгові стратегії та risk-rules є цінною інтелектуальною власністю. Їх компрометація або обхід дозволяє зловмисникам отримувати кредити без достатніх перевірок, проводити маніпуляції на ринках чи системно обводити ліміти.

Доступність і цілісність сервісу. Навіть без витоку даних маніпуляції з балансами, підміна логів, блокування виплат або навмисне погіршення продуктивності можуть завдати бізнесу великих збитків, зруйнувати довіру та призвести до перевірок з боку регуляторів.

Які стандарти та сертифікати безпеки потрібні фінтех-компаніям?

Фінтех-компанії працюють у полі кількох взаємопов’язаних фреймворків, і часто саме їхні вимоги задають рівень безпеки.

PCI DSS (Payment Card Industry Data Security Standard)

Обов’язковий для всіх, хто зберігає, обробляє або передає дані тримачів платіжних карток. PCI DSS визначає базові вимоги до мережевої безпеки, шифрування, контролю доступу, логування, тестування та управління вразливостями. З версією 4.0 акцент зміщується до безперервної відповідності й ризик-орієнтованих контролів, що важливо для API-орієнтованих фінтех-середовищ.

PSD2, Strong Customer Authentication (SCA) та open banking

У ЄС/ЄЕЗ PSD2 вимагає SCA для більшості ініційованих платником транзакцій і доступу до рахунків онлайн, зазвичай через MFA та 3D Secure. Для фінтех продукту це означає зобов’язання впроваджувати надійну автентифікацію, захищені open banking API, прозору фіксацію згоди користувача та можливість аудиту кожної операції.

DORA (Digital Operational Resilience Act)

Встановлює єдині вимоги до управління ІКТ-ризиками, планування й тестування стійкості, реагування на інциденти та контролю над критичними ІКТ-провайдерами. 

Для фінтех-компаній DORA означає:

  • Формалізовані фреймворки управління ІКТ-ризиками
  • Регулярне тестування операційної стійкості (для окремих категорій — зокрема threat-led penetration testing)
  • Структуровану звітність за інцидентами та аналіз уроків (lessons learned)
  • Детальні реєстри аутсорсингових ІКТ-сервісів і моніторинг концентраційних ризиків

SOC 2

Аудиторський звіт про контролі за безпекою, доступністю, конфіденційністю, цілісністю обробки та приватністю. Часто є умовою входу у B2B/enterprise-сегмент, особливо для фінансових SaaS і API-платформ.

ISO/IEC 27001

Міжнародний стандарт для побудови системи управління інформаційною безпекою (ISMS). Служить загальновизнаним доказом зрілої, процесної роботи з ризиками й контролями.

NIST CSF та NIST 800-53

Фреймворки, що використовуються як базові каталоги контролів і основа для ризик-орієнтованих програм безпеки. Фінтех-компанії часто мапують свої політики та процедури одночасно на PCI DSS, SOC 2, ISO 27001 та NIST, щоб уникати дублювання й мати єдину бібліотеку контролів.

Отже, без формальної відповідності цим стандартам фінтех-продукту важко не лише пройти аудит, а й отримати контракт з банком або великим партнером.

Як захистити фінтех-застосунки, API та дані клієнтів?

Безпека у фінтех  це поєднання архітектурних рішень, правильного управління ідентичністю й доступом, захисту даних, моніторингу, реагування та культури розробки.

Проектуйте архітектуру secure-by-default. Сегментуйте критичні сервіси й бази даних від публічних компонентів; застосовуйте Zero Trust, автентифікуючи та авторизуючи кожен запит — включно з внутрішнім сервіс трафіком; не залишайте жодних хмарних ресурсів відкритими «за замовчуванням» і використовуйте централізоване керування секретами замість зберігання ключів у коді чи CI/CD.

Посильте ідентифікацію, автентифікацію та контроль доступу. Впровадьте MFA для користувачів і адміністраторів, узгодивши користувацькі потоки з вимогами SCA; використовуйте захищене керування сесіями й прив’язку до пристрою, щоб зменшити ризик повторного використання токенів; застосовуйте принцип найменших привілеїв і рольову модель доступу, регулярно ревізуючи та видаляючи зайві права й неактивні облікові записи.

Зробіть безпеку API пріоритетом. Підтримуйте актуальний реєстр всіх API, включно з внутрішніми та партнерськими; використовуйте сучасні протоколи автентифікації й авторизації (OAuth 2.0/OIDC, mTLS) та перевіряйте кожен запит на рівні прав доступу; впровадьте валідацію вхідних даних, перевірку схем, rate limiting і throttling; використовуйте API-шлюз і WAF для централізо­ваного застосування політик, логування й моніторингу.

Захищайте дані на всіх етапах життєвого циклу. Класифікуйте дані за рівнями чутливості (карткові, банківські, персональні, службові журнали); шифруйте дані «на зберіганні» та «в транзиті» із застосуванням сучасних алгоритмів і правильно організованого керування ключами; використовуйте токенізацію або форматозберігальне шифрування для карткових і банківських реквізитів, щоб мінімізувати PCI DSS scope; обмежуйте строки зберігання даних і впроваджуйте процедури безпечного видалення та архівування.

Побудуйте безперервний моніторинг, виявлення та реагування. Централізуйте журнали з усіх компонентів (застосунки, API, інфраструктура, засоби безпеки) у SIEM або security data lake; використовуйте UEBA та інші поведінкові підходи для виявлення аномальних транзакцій, логінів або API-викликів; розробіть та регулярно перевіряйте план реагування на інциденти, узгоджений із вимогами регуляторів; інтегруйте алерти з on-call-процесами, щоб забезпечити швидке реагування 24/7.

Вбудуйте безпеку в SDLC. Проводьте моделювання загроз для нових продуктів і критичних змін, використовуйте автоматизовані інструменти (SAST, DAST, SCA, сканування контейнерів), встановлюйте «security gates» у CI/CD, які блокуватимуть деплой високоризикових змін, та інвестуйте в навчання розробників безпечному кодуванню. Створення security champions у командах допомагає зробити безпеку частиною повсякденної розробки, а не «останнім кроком перед релізом».

Penetration testing, vCISO та комплаєнс-програми: як вони доповнюють технічні контролі

Технічні заходи безпеки мають систематично перевірятися, узгоджуватися зі стратегією бізнесу та чітко співвідноситися з реальними вимогами регуляторів.

Технічні контролі — критично важливі, але їх потрібно регулярно перевіряти, грамотно спрямовувати та чітко співвідносити з реальними регуляторними вимогами. Саме тут у гру вступають тестування на проникнення, vCISO та структуровані програми з підготовки до відповідності.

В ESKA ми вибудували наші послуги спеціально під потреби фінтех-компаній та банків. Наша команда має глибокий практичний досвід допомоги банкам, платіжним провайдерам, кредитним платформам, торговим платформам і фінансовим SaaS-продуктам запускатися безпечно, проходити аудити та масштабуватися без неприємних сюрпризів.

Red Team — досвідчені пентестери та фахівці з наступальної безпеки (offensive security), які моделюють реальні атаки на фінтех веб- та мобільні застосунки, API, хмарну інфраструктуру та платіжні потоки. Вони показують, як саме зловмисники можуть використати вразливості у вашому продукті, обійти бізнес-логіку та вивести гроші із системи.

Blue Team — SOC-команда та інженери з виявлення загроз, які проектують і підтримують моніторинг, виявлення та реагування навколо ваших застосунків, API та хмарного середовища. Вони допомагають завчасно помічати атаки, швидко їх стримувати та відповідати очікуванням регуляторів щодо логування й обробки інцидентів.

GRC Team — експерти з governance, risk & compliance, які перекладають складні регуляторні вимоги (PCI DSS, SOC 2, ISO 27001, DORA, PSD2/open banking, GDPR та інші) на зрозумілу й реалістичну дорожню карту для вашого бізнесу.

Залежно від вашого етапу розвитку та пріоритетів ви можете залучити експертів ESKA  для:

Penetration testing та Red Teaming. Досвідчені пентестери й фахівці з наступальної безпеки моделюють реальні сценарії атак на веб- і мобільні фінтех-застосунки, API, хмарну інфраструктуру й платіжні потоки. Це дозволяє виявити не лише технічні вразливості, а й слабкі місця бізнес-логіки, які зловмисник може використати для обходу лімітів чи виведення коштів.

Blue Team та SOC. Інженери з моніторингу, виявлення та реагування будують навколо ваших продуктів систему спостереження, аналітики та реагування на інциденти. Вони допомагають налаштувати логування, розробити плейбуки реагування, організувати роботу on-call і виконати очікування регуляторів щодо обробки інцидентів.

GRC та vCISO. Фахівці з governance, risk & compliance разом із віртуальним CISO допомагають не просто «закрити PCI DSS, SOC 2, ISO 27001, DORA, PSD2/open banking, GDPR», а перетворити всі ці вимоги на зрозумілий план дій для бізнесу. Вони визначають, що потрібно зробити спочатку, а що може почекати, аналізують прогалини в поточній безпеці, готують зрозумілі політики та процедури й збирають пакет доказів для аудиторів. По суті, їхня роль — зробити так, щоб безпека не заважала продукту розвиватися, а навпаки підтримувала його й допомагала заходити до банків і великих клієнтів..

Завдяки поєднанню Red Team, Blue Team та GRC Team ваші заходи безпеки не обмежуються політиками в документах: їх регулярно тестують, за ними постійно стежать, а вся система в цілому відповідає вимогам регуляторів і очікуванням партнерів.

FAQ

1. Що таке кібербезпека у фінтечу простими словами?

Кібербезпека у фінтеху це комплекс практик, технологій і процесів, які захищають фінансові застосунки, API та дані клієнтів від атак, шахрайства, витоків і збоїв. На відміну від «звичайних» продуктів, фінтех працює безпосередньо з грошима та регульованими даними, тому вимоги до захисту тут значно жорсткіші.

2. Чому кібербезпека особливо важлива для фінтех-компаній?

Будь-який інцидент у фінтех компанії швидко перетворюється на прямі фінансові втрати, регуляторні штрафи та відтік клієнтів. Крім того, банки, платіжні схеми та великі партнери не співпрацюють із сервісами, які не можуть довести свою інформаційну безпеку та відповідність стандартам. По суті, безпека — це частина бізнес-моделі, а не «витрата на ІТ».

3. Які основні кіберзагрози для фінтех-продуктів?

До ключових загроз належать захоплення акаунтів (ATO) та крадіжка особистості, витоки фінансових і персональних даних, зловживання або злом API, шахрайство та соціальна інженерія, а також DDoS-атаки, ransomware та шантаж. Додатково небезпечними є помилки конфігурації хмарної інфраструктури та ризики ланцюга постачання, пов’язані з підрядниками та сторонніми сервісами.

4. Які стандарти та сертифікати безпеки обов’язкові або найважливіші для фінтеху?

Для компаній, які працюють із картковими даними, обов’язковим є PCI DSS. Для платіжних сервісів у ЄС/ЄЕЗ критичні вимоги PSD2/SCA та open banking. Для більшості фінансових організацій і їхніх ІКТ-провайдерів стає актуальною DORA.

 SOC 2 та ISO 27001 — це базові вимоги для виходу на B2B та enterprise-клієнтів, а фреймворки NIST часто використовують як основу для побудови ризик-орієнтованих програм кібербезпеки.

5. У чому різниця між PCI DSS та SOC 2 для фінансових сервісів?

PCI DSS фокусується саме на захисті даних платіжних карток і є обов’язковим, якщо ви зберігаєте, обробляєте чи передаєте такі дані. SOC 2, натомість, оцінює ширший набір контролів безпеки, доступності, конфіденційності, цілісності обробки та приватності й слугує доказом зрілої інформаційної безпеки для клієнтів, особливо в B2B/SaaS-сегменті.

6. Що таке DORA і як вона впливає на фінтех?

DORA (Digital Operational Resilience Act) — регламент ЄС, який встановлює єдині вимоги до управління ІКТ-ризиками, стійкості, реагування на інциденти та роботи з третіми сторонами у фінансовому секторі. Для фінтех-компаній це означає необхідність формалізованих процесів управління ризиками, регулярного тестування стійкості, структурованої звітності про інциденти та прозорого обліку всіх критичних ІКТ-провайдерів.

7. Як захистити API у фінтех-застосунку?

Захист API починається з повного інвентарю всіх інтерфейсів — зовнішніх, внутрішніх і партнерських. Далі необхідні сильна автентифікація (OAuth 2.0/OIDC, mTLS), гранульована авторизація, валідація вхідних даних, rate limiting і захист від зловживань бізнес-логікою. Централізоване застосування політик через API-шлюз і WAF, а також моніторинг аномальних викликів доповнюють базові технічні заходи.

8. З чого почати побудову програми кібербезпеки у молодому фінтех-стартапі?

Перший крок — зрозуміти, які дані ви обробляєте, з якими регуляторними вимогами стикаєтесь і які інтеграції є критичними. Далі варто закласти secure-by-default архітектуру, посилити автентифікацію й доступи, мінімізувати зберігання чутливих даних і налагодити базовий моніторинг. На наступному етапі підключаються пентест, формалізація процесів, підготовка до PCI DSS / SOC 2 / ISO 27001 та робота з vCISO.

9. Як часто фінтех-компанії варто проводити тестування на проникнення?

Зазвичай для фінтеху рекомендується проводити комплексний пентест  щонайменше раз на рік, а також після кожної суттєвої зміни архітектури або критичних компонентів. Для продуктів із високим ризиком або вимогами регуляторів може знадобитися частіше тестування, включно з threat-led підходами (наприклад, Red Team-вправи).