Фішинг та ентерпрайз: Як навчати співробітників протидії складним атакам

ВСТУП 

У 1990-х роках однією з найбільших загроз були "дайлери" — шкідливі трояни, які маскувалися під невинні MP3-файли й могли значно збільшити ваш телефонний рахунок, якщо їх вчасно не виявляли. Та, водночас, на горизонті з’явився інший підступний вид атаки — фішинг. Але на відміну від дайлерів, які зникли разом із розвитком технологій, фішинг не лише зберіг свою актуальність, а й значно вдосконалився. З появою таких технологій, як штучний інтелект, фішингові атаки стали ще більш витонченими й небезпечними.

Фішинг вперше зафіксували у 1996 році, і навіть через десятиліття компанії все ще стикаються з труднощами у створенні ефективного захисту від цієї загрози. Незважаючи на розвиток систем кібербезпеки, фішинг залишається одним із найпоширеніших інструментів у арсеналі зловмисників. За останніми даними, понад 80% компаній у всьому світі зазнали фішингових атак лише за минулий рік. Це ще раз підтверджує, що фішинг є не просто тимчасовою проблемою, а глобальною загрозою для бізнесу.

Попри те, що фішинг часто спрямований на окремих осіб, у корпоративному середовищі він може бути особливо небезпечним. Адже одна слабка ланка може стати воротами для серйозної загрози всій організації. Раніше фішинг переважно використовував прості електронні листи для викрадення паролів або фінансових даних. Але сьогодні методи атак значно ускладнилися — вони охоплюють не лише електронну пошту, а й підроблені вебсайти, фальшиві текстові повідомлення та навіть телефонні дзвінки. Наприклад, "цільові" фішингові атаки (spear-phishing), які орієнтовані на ключових співробітників компанії, використовують персоналізовані повідомлення, що їх важко відрізнити від справжніх. Це робить протидію фішингу особливо складним завданням, навіть для великих підприємств із потужними системами безпеки.

Сьогодні ми розглянемо, як великим компаніям ефективно справитися з цією "халерою" — фішингом, і надійно захистити свій бізнес від цієї постійної загрози

Що таке фішинг?

Фішинг — це форма кібератаки, при якій зловмисники надсилають шахрайські повідомлення, маскуючись під легітимні організації, з метою обману людей для розкриття конфіденційної інформації.

Цей вид шахрайства міг би називатися просто "риболовлею" (fishing), але перші хакери любили змінювати написання слів на більш оригінальне або незвичне. Прикладом такого підходу є також термін "phreaking", який використовувався для опису телефонного хакерства.

Фішинг набув популярності на початку 2000-х років із стрімким зростанням електронної пошти та соціальних мереж. І до сьогодні він залишається однією з найпоширеніших тактик соціальної інженерії. Проблема з фішингом полягає в тому, що його неможливо запобігти за допомогою суто технічних рішень — він здебільшого покладається на людський фактор.

Будь-яка людина або компанія хотіла б передати свої проблеми з кібербезпекою нововстановленому інструменту й продовжувати насолоджуватися потоковим прослуховуванням музики, переглядом відео з котиками та миттєвими біржовими операціями. На жаль, ні для них, ні для нас не існує готового рішення — і на щастя для кіберзлочинців.

Чому фішинг працює?

Чи замислювалися Ви, чому фішингові листи часто містять багато помилок і погану граматику? Це робиться навмисно, адже такий підхід дозволяє легко відфільтрувати найменш уважних людей — тих, хто й стане жертвою атаки. Не переживайте, звичайні хакери знають, як користуватися перевіркою орфографії. Але сьогодні ситуація ще складніша — у 2024 році "нігерійський принц" може використовувати штучний інтелект для створення ще більш переконливих і складних шахрайських повідомлень.

Не дивно, що Європейська рада вважає соціальну інженерію однією з найбільших загроз у цифровому просторі, зазначаючи, що 82% витоків даних пов'язані з людським фактором. Фішинг використовує наші емоційні реакції. Ви завантажуєте вкладений файл або вводити свої дані, довіряючи відправнику, вважаючи, що це благодійний актор, а не злочинець, який використовує вашу цікавість, жадібність або слухняність для власної вигоди.

Яким може бути фішинг? 

Ви можете бути звичайною Аліною, яка отримала повідомлення від нібито "ПриватБанку" з проханням оновити свої дані, щоб не втратити доступ до банківського рахунку. Лист виглядає цілком переконливо: логотип банку, офіційний тон, і Ви поспішно вводите свої дані, навіть не підозрюючи, що це шахрайська спроба отримати доступ до ваших фінансів.

Або ж Ви можете бути Олексієм, якому прийшло повідомлення від "колеги" з посиланням на фото з корпоративної зустрічі минулого тижня. Спокусившись цікавістю, Клікнувши на лінк ви тим самим відкриваєте двері до шкідливого програмного забезпечення, яке непомітно проникає у ваш комп'ютер.

І нарешті, Ви можете бути працівником середнього рівня, який отримав несподіване термінове повідомлення від "керівника" з проханням терміново здійснити переказ грошей на важливий рахунок. Поспішаючи виконати наказ, Ви навіть не помічаєте, що за повідомленням стоїть кіберзлочинець, який використав технології deepfake, щоб підробити голос і стиль комунікації вашого керівника. Жодна система безпеки не зможе зупинити цей миттєвий порив виконати наказ, поки Ви не розпізнаєте шахрайство.

Щоб уникнути подібних ситуацій, необхідно постійно навчати співробітників розпізнавати загрози фішингових атак. Люди — це перша і найважливіша лінія захисту в корпоративній системі безпеки, оскільки навіть найкращі технічні рішення не зможуть запобігти атаці, якщо хтось із працівників несвідомо передасть зловмисникам доступ до внутрішніх систем. Таким чином, інвестиції в навчання співробітників та проведення тренінгів із кібергігієни — це один із найефективніших способів захисту бізнесу від складних фішингових атак.

Давайте детальніше розглянемо які види фішингу існують і можуть загрожувати вашій організації.

Типи фішингових атак, націлених на ентерпрайз

Ризик фішингових атак є реальним і значним. За даними ФБР (IC3), у 2023 році було зафіксовано майже 300 000 випадків фішингових атак, що робить їх найпоширенішим видом шахрайства. Атаки типу Business Email Compromise (BEC), які часто пов'язані з фішингом, призвели до збитків на суму близько 3 мільярдів доларів.

Відомий приклад — Google та Meta (раніше Facebook) стали жертвами шахрайства на суму 100 мільйонів доларів через підроблені рахунки-фактури, надіслані в їхні бухгалтерії. Співробітники, ймовірно, не мали достатньої підготовки для розпізнавання подібних атак.

Ось основні типи фішингових атак, спрямованих на ентерпрайз:

1. Схемний фішинг (Spear-phishing)

Це один із найнебезпечніших і найпоширеніших типів фішингових атак на ентерпрайз. Зловмисники спеціально готують свої атаки для конкретних осіб або груп співробітників компанії, використовуючи детальну інформацію про них. Вони можуть імітувати листи від керівництва, колег або партнерів, щоб змусити жертву передати конфіденційні дані або завантажити шкідливе ПЗ. Особливо часто цей вид атаки спрямований на топ-менеджерів та керівників, які мають доступ до фінансової інформації чи критичних даних компанії.

Приклад: Зловмисник може надіслати персоналізований лист керівникові відділу фінансів із проханням терміново здійснити грошовий переказ для важливого партнера. Лист може виглядати абсолютно легітимно і бути з «адреси» генерального директора компанії.

2. Бізнес Email Compromise (BEC)

Цільовий фішинг, який зосереджений на маніпуляції бізнес-співробітниками з метою отримання доступу до корпоративних фінансових ресурсів або конфіденційної інформації. Зловмисники можуть видавати себе за керівників, партнерів або постачальників компанії. BEC-атаки часто використовуються для отримання грошових переказів або отримання важливої корпоративної інформації.

Приклад: Фальшивий запит на переказ великої суми грошей від імені генерального директора до бухгалтера компанії, який повинен терміново виконати переказ на рахунок зловмисників.

3. Фішинг через підроблені вебсайти (Clone Phishing)

У цьому випадку зловмисники створюють точні копії корпоративних вебсайтів або популярних сервісів, якими користуються компанії, для збору облікових даних або паролів співробітників. Співробітники можуть отримати посилання на ці підроблені сайти через фальшиві листи або повідомлення. Вони вводять свої логіни та паролі, що дає зловмисникам прямий доступ до корпоративних систем.

Приклад: Лист від "IT-відділу" із проханням змінити пароль на корпоративному порталі через "підозрілу активність". Співробітник переходить за посиланням на підроблений сайт і вводить свій пароль, який потрапляє до зловмисників.;

4. Фішинг через телефонні дзвінки (Vishing)

Vishing (від "voice phishing") передбачає використання телефонних дзвінків для отримання конфіденційної інформації від працівників компанії. Зловмисники можуть видавати себе за представників технічної підтримки або партнерів, щоб отримати доступ до корпоративних ресурсів або переконати жертву передати важливі дані.

Приклад: Співробітнику дзвонять нібито з IT-відділу й повідомляють, що для вирішення проблеми з корпоративною системою безпеки потрібно надати доступ до комп’ютера або інші конфіденційні дані.

5. Фішинг через SMS (Smishing)

Smishing — це фішинг через текстові повідомлення, за допомогою яких зловмисники намагаються змусити працівників компанії клікнути на шкідливі посилання або надати доступ до внутрішніх систем. Цей вид атак також може бути орієнтованим на керівників чи критично важливий персонал.

Особливо небезпечно, що для цього часто використовуються міжнародні мобільні номери, що ускладнює ідентифікацію джерела загрози. Це робить мобільні пристрої вразливими, оскільки користувачі можуть легко відкрити підроблене посилання або надати конфіденційну інформацію, не підозрюючи обман.

Приклад: Співробітник отримує SMS із повідомленням від "банку" або "партнера" з проханням терміново перевірити рахунок або оновити інформацію. Клікнувши на посилання, він потрапляє на фальшивий сайт або заражає свій пристрій шкідливим ПЗ.

6. Цільові атаки на постачальників (Supply Chain Phishing)

Фішингові атаки на постачальників або підрядників компанії, які можуть мати доступ до внутрішніх корпоративних систем або даних. Зловмисники використовують ці слабкі ланки для проникнення в компанію через компрометацію постачальників, з якими організація працює.

Приклад: Фальшивий лист від партнера або постачальника, який містить шкідливий файл, що після відкриття заражає внутрішню мережу компанії.

7. Фішинг через соціальні мережі

Зловмисники використовують підроблені профілі або акаунти в соціальних мережах для збору інформації про співробітників компанії або для здійснення атак на корпоративні ресурси. Мета таких атак — отримати довіру співробітників або створити підроблені облікові записи, що імітують реальних людей, для передачі шкідливих посилань чи файлів.

Приклад: Зловмисник створює підроблений профіль "керівника" компанії на LinkedIn і надсилає запити на підключення до співробітників, вимагаючи термінової передачі конфіденційних даних або кліка на шкідливі посилання.

8. Deepfake фішинг

Deepfake — це технологія створення фальшивих відео або аудіозаписів за допомогою штучного інтелекту. У контексті фішингу зловмисники можуть використовувати підроблені голоси або відео керівників компанії для введення в оману співробітників і змушування їх виконати небажані дії, такі як передача грошей або доступу до корпоративних систем.

Приклад: Працівник отримує телефонний дзвінок від "генерального директора" із терміновою вимогою перевести гроші на певний рахунок, використовуючи підроблений голос.

Для захисту від цих типів фішингових атак компаніям необхідно впроваджувати багатоетапні системи безпеки та регулярно навчати персонал. Навчання співробітників розпізнаванню фішингових атак і застосування інструментів безпеки, таких як двофакторна аутентифікація та моніторинг активності, значно знижує ризики успішних атак.

Наявні ризики для ентерпрайз: 

Для компаній із розгалуженими ІТ-інфраструктурами, великою кількістю клієнтів та критичною залежністю від даних загрози кібербезпеки можуть мати руйнівні наслідки. Ось три основні категорії ризиків, які мають найбільший вплив на бізнес: фінансові втрати, юридичні наслідки, та шкода репутації давайте розберемо їх детальніше:

1. Фінансові втрати

Одна з найочевидніших і найнебезпечніших загроз для великих підприємств – це прямі фінансові втрати, спричинені кібератаками.

1. Прямі збитки: Кіберзлочинці часто використовують зловмисне програмне забезпечення (вимагачі, шифрувальники) для вимагання викупу. Наприклад, атака типу ransomware може призвести до втрати доступу до критичних даних і блокування діяльності компанії. Викуп, який можуть вимагати кіберзлочинці, може сягати мільйонів доларів.
2. Операційні втрати: Витік даних або порушення безпеки може призвести до тимчасового зупинення операцій або серйозного зниження продуктивності. У сфері, де кожен момент простою може коштувати великих грошей, навіть короткочасна зупинка діяльності через інцидент може мати значний вплив на фінансові показники.
3. Витрати на відновлення: Після атаки компанії доводиться інвестувати у відновлення систем, що включає поновлення програмного забезпечення, модернізацію систем безпеки, наймання сторонніх експертів з кібербезпеки та виправлення помилок. Крім того, є витрати на відновлення пошкоджених даних або інфраструктури.
4. Витрати на розслідування та штрафи: Якщо компанія не дотримується стандартів безпеки або якщо витік даних порушує конфіденційність клієнтів, компанія може зіткнутися з великими штрафами. За порушення GDPR (General Data Protection Regulation) або PCI DSS (Payment Card Industry Data Security Standard), штрафи можуть сягати мільйонів євро чи доларів.

2. Юридичні наслідки

Порушення безпеки може мати серйозні юридичні наслідки для ентерпрайзів.

• Відповідність нормативним вимогам: Великі підприємства часто працюють у галузях, які регулюються строгими стандартами безпеки, такими як GDPR або ISO/IEC 27001. Недотримання цих стандартів може призвести до судових позовів і штрафів.ʼ

Нагадаємо, що GDPR (General Data Protection Regulation) є регулюванням Європейського Союзу і безпосередньо стосується країн-членів ЄС. Однак, компанії, які працюють з даними громадян ЄС, зобов'язані дотримуватися вимог GDPR, навіть якщо вони розташовані за межами ЄС. Це означає, що якщо компанія в Україні обробляє персональні дані громадян ЄС, вона також підпадає під дію GDPR і може бути оштрафована за порушення на суму до 4% річного обороту або 20 мільйонів євро.

• Позови від клієнтів і партнерів: Якщо кібератака призводить до витоку персональних або фінансових даних, компанія може бути залучена до судових розглядів зі сторони клієнтів, чиї дані було скомпрометовано. Великі корпорації можуть стикнутися з колективними позовами, які загрожують не лише фінансовими збитками, але й тривалими судовими процесами.
• Порушення контрактів: Витоки даних можуть порушувати умови контрактів із бізнес-партнерами. Наприклад, у випадку компрометації даних компанія може порушити угоди щодо конфіденційності з партнерами або клієнтами, що може призвести до розриву партнерських відносин і вимог компенсацій.

3. Шкода репутації

Одним із найскладніших аспектів кібератак є довгострокова шкода репутації компанії.

• Втрата довіри клієнтів: Клієнти очікують від великих підприємств захисту своїх даних і безперебійної роботи. Витік інформації може призвести до втрати довіри з боку клієнтів, які можуть перейти до конкурентів. Репутація бренду може бути підірвана, і її відновлення потребуватиме значного часу та інвестицій у репутаційні кампанії.
• Негативна увага ЗМІ: Кібератаки на великі компанії часто стають надбанням громадськості та широко висвітлюються у ЗМІ. Негативні заголовки, пов'язані з витоками даних або компрометацією безпеки, можуть спричинити втрату клієнтів і ділових партнерів. Неправильна реакція на інцидент або спроба приховати інформацію може ще більше загострити ситуацію.
• Вплив на акціонерів та інвесторів: У великих підприємствах, що публічно торгуються, кібератаки можуть мати значний вплив на ринкову вартість компанії. Після великих витоків або інцидентів з безпекою акції компаній можуть різко впасти, що призводить до втрати капіталу і негативної реакції з боку акціонерів та інвесторів.
  

Як захистити бізнес: Рекомендації від експерта  

1. Впровадження регулярних симуляцій фішингових атак

Фішингові атаки залишаються однією з найпоширеніших кіберзагроз, націлених на людський фактор — найслабшу ланку будь-якої системи безпеки. Регулярні симуляції фішингових атак дозволяють організаціям не лише перевіряти обізнаність співробітників, але й ідентифікувати потенційні вразливості до того, як ними скористаються зловмисники.

Як у нас це відбувається:

1. Аналіз векторів загроз: Спочатку наші фахівці з кібербезпеки проводять оцінку потенційних ризиків для вашої компанії. Враховуючи специфіку бізнесу, ми визначаємо, які фішингові сценарії будуть найбільш актуальними.
2. Імітація реальних атак: Ми створюємо персоналізовані фішингові кампанії, що імітують реальні загрози. Листи можуть бути замасковані під повідомлення від керівників, партнерів або офіційних установ. Наш підхід дозволяє перевірити здатність співробітників розпізнати підозрілі електронні листи та не потрапити на гачок.
3. Моніторинг і аналіз: Після запуску симуляції ми аналізуємо поведінку співробітників: хто відкрив лист, хто перейшов за фішинговим посиланням або ввів свої дані. Це дає нам змогу оцінити загальний рівень обізнаності та вразливості всередині компанії.
4. Зворотний зв'язок та навчання: Після завершення симуляції кожен співробітник отримує зворотний зв'язок. Ті, хто зробив помилки, проходять додаткове навчання для підвищення кіберсвідомості. Наші спеціалісти проводять тренінги на основі виявлених прогалин, що допомагає зміцнити кіберзахист на рівні всієї організації.

Порада від експерта ESKA: "Найкращі результати дають фішингові симуляції, які проводяться без попередження, з використанням новітніх тактик соціальної інженерії. Це дає змогу побачити реальну картину готовності співробітників до фішингових атак. Ми рекомендуємо проводити такі симуляції щоквартально з аналізом результатів для подальшого вдосконалення політик безпеки." - зауважує CISO компанії ESKA, Maksym Sypko

2. Навчання співробітників

Незалежно від складності технічних заходів, безпека компанії часто залежить від обізнаності та навичок її співробітників. Погано навчені працівники можуть стати точкою входу для зловмисників, що робить їх ключовою ціллю в атаках на основі соціальної інженерії.

Ключові елементи навчання співробітників:

• Розпізнавання загроз: Ми регулярно проводимо тренінги, де співробітники вчаться розпізнавати ознаки фішингових атак, такі як несподівані запити на зміну пароля, сумнівні вкладення або прохання про конфіденційну інформацію. Такі навчання базуються на актуальних кейсах та новітніх техніках соціальної інженерії.
• Парольна гігієна: Використання надійних паролів і регулярна їх зміна — це критичний елемент безпеки. Ми рекомендуємо впровадження політик використання менеджерів паролів і навчання співробітників принципам створення унікальних, складних паролів.
• Багатофакторна автентифікація (MFA): Використання MFA на кожному рівні доступу значно ускладнює можливість несанкціонованого входу до систем навіть у разі компрометації пароля.

Порада від експерта ESKA: "Регулярні тренінги з кібербезпеки повинні бути інтерактивними та персоналізованими для кожної ролі в організації. Наприклад, навчання для адміністративного персоналу відрізняється від тренінгів для технічних працівників, оскільки їхні ролі пов'язані з різними ризиками." - зауважує CISO компанії ESKA, Maksym Sypko

Якщо вас зацікавила тема навчання співробітників з кібербезпеки, радимо відвідати нашу сторінку Кібербезпека та підвищення обізнаності співробітників. На цій сторінці ви дізнаєтеся:

1. Чому навчання співробітників є ключовим елементом захисту організації: Кіберзагрози постійно еволюціонують, і недостатньо просто покладатися на технологічні засоби захисту. Важливо, щоб кожен співробітник розумів, як виявляти та уникати фішингових атак, соціальної інженерії та інших загроз.
2. Як навчання співробітників може мінімізувати ризики: Ви дізнаєтесь, як навчальні програми допомагають знизити ймовірність успішних кібератак через людський фактор. Правильна підготовка перетворює співробітників із потенційних мішеней на надійну лінію оборони.
3. Які практики та тренінги пропонує ESKA: На сторінці детально описані різні формати навчання, включаючи регулярні симуляції фішингових атак, інтерактивні тренінги та персоналізовані програми для різних рівнів працівників.
4. Як навчання співробітників допомагає виконувати вимоги стандартів безпеки: Ми розповімо, як навчання сприяє відповідності міжнародним стандартам кібербезпеки, таким як GDPR, ISO 27001 та іншим.

3. Інвестиції в системи фільтрації електронної пошти та багатофакторну автентифікацію (MFA)

Окрім навчання співробітників, критичну роль відіграють технічні заходи, які допомагають мінімізувати ризики. Фільтрація електронної пошти та впровадження багатофакторної автентифікації (MFA) значно підвищують рівень безпеки організації.

1. Системи фільтрації електронної пошти: Багато фішингових атак починаються з електронної пошти. Інвестування в системи фільтрації дозволяє автоматично блокувати шкідливі листи, спам, підозрілі вкладення та посилання. Сучасні рішення з використанням штучного інтелекту можуть виявляти та аналізувати підозрілі патерни, навіть якщо лист виглядає правдоподібно.
2. Інтеграція з SIEM-системами: Ми рекомендуємо інтегрувати фільтраційні системи з SIEM (системи управління подіями безпеки), щоб покращити моніторинг підозрілої активності та забезпечити швидке реагування на потенційні загрози.
3. Багатофакторна автентифікація (MFA): MFA значно підвищує безпеку, додаючи додатковий рівень захисту при доступі до систем. Це ефективний метод проти атак, спрямованих на викрадення паролів. Комбінація паролів із одноразовими кодами або біометричними даними робить вхід до систем майже неможливим для зловмисників.
4. Інноваційні методи автентифікації: Ми рекомендуємо впроваджувати не лише традиційні MFA на основі SMS-кодів, але й сучасні підходи, такі як апаратні ключі (FIDO), автентифікація за відбитками пальців або через мобільні додатки, які мінімізують можливість викрадення інформації.

Порада від експерта ESKA: "Захист не повинен обмежуватися лише використанням паролів. У поєднанні з MFA, ми рекомендуємо використовувати політики адаптивної автентифікації, що базуються на поведінковому аналізі. Це дозволить системі відслідковувати підозрілу активність та автоматично блокувати входи, що відхиляються від звичної поведінки користувача." -  зауважує CISO компанії ESKA, Maksym Sypko

Кібербезпека – це не просто завдання для ІТ-відділу, це відповідальність кожного співробітника. Ви впевнені, що ваші люди, процеси та системи надійно захищені від кібератак? ESKA допоможе вам це перевірити. Залучіть нас як свого експерта з кібербезпеки, щоб виявити та усунути слабкі місця у вашій ІТ-інфраструктурі. Замовте консультацію з нашими фахівцями вже сьогодні та зробіть перший крок до посилення безпеки вашого бізнесу: Консультація з експертом ESKA.

Всі ми розуміємо, що захист бізнесу від кіберзагроз у 2024 році вимагає багаторівневого підходу, який включає регулярні симуляції фішингових атак, навчання співробітників та інвестиції в передові технічні рішення. Комбінація цих заходів дозволяє знизити ризики компрометації системи, захистити конфіденційні дані та мінімізувати можливі фінансові та репутаційні збитки. Впроваджуючи сучасні стратегії кібербезпеки, власники компаній можуть бути впевненими, що їхній бізнес залишається стійким до найсучасніших кіберзагроз

FAQ

Чому важливі симуляції фішингових атак?

Симуляції фішингових атак важливі, оскільки вони є ключовим інструментом у кібербезпеці організації, вирішуючи питання людського фактору у захисті від загроз. Вони виходять за межі теоретичних навчань, які не завжди є ефективним методом для всіх співробітників, і надають практичний досвід у реагуванні на фішингові спроби в безпечному та контрольованому середовищі. Регулярно проводячи такі симуляції, організації перевіряють та вдосконалюють здатність співробітників виявляти та реагувати на фішингові атаки, створюючи безперервний навчальний процес. Цей підхід призводить до появи більш стійкої команди, здатної розпізнавати та мінімізувати потенційні загрози.

Чи можуть симуляції фішингових атак покращити безпеку підприємства?

Так, симуляції фішингових атак є перевіреним та економічно ефективним методом для значного покращення безпеки підприємства. Вони діють як проактивний захід для зміцнення першої лінії захисту організації — її співробітників. Імітуючи реальні фішингові сценарії, ці вправи підвищують здатність співробітників виявляти та реагувати на такі загрози, зменшуючи ймовірність успішних кібератак. Регулярне проведення таких симуляцій гарантує, що співробітники знають про останні техніки фішингу та постійно пам'ятають про важливість кібербезпеки. Крім того, отримані під час симуляцій інсайти допомагають покращити загальні стратегії безпеки та протоколи організації.

Чи повинні всі співробітники брати участь у симуляціях фішингових атак?

Абсолютно, всі співробітники, незалежно від стажу чи посади, повинні брати участь у симуляціях фішингових атак. Кіберзагрози не вибирають за посадою чи рівнем, тому важливо, щоб у таких навчальних заходах брали участь усі. Кожен співробітник є потенційною мішенню та може стати точкою входу для кіберзлочинців з метою доступу до конфіденційної інформації компанії.

Забезпечення універсальної участі в симуляціях фішингових атак підкріплює колективну відповідальність за кібербезпеку та сприяє підвищенню обізнаності про кіберзагрози в межах всієї організації. Такий всебічний підхід гарантує, що всі співробітники, від новачків до керівників, рівною мірою готові розпізнавати та протидіяти фішинговим атакам, перетворюючи кожен потенційний вхідний шлях для атаки на захисний пункт.

Як часто потрібно проводити симуляції фішингових атак?

Симуляції фішингових атак слід проводити регулярно, з такою частотою, яка забезпечує баланс між ефективністю та втомою від постійних навчань. Рекомендований підхід — проводити ці симуляції щокварталу. Така частота дозволяє співробітникам тримати руку на пульсі нових технік фішингу, водночас уникаючи того, щоб навчання стало занадто передбачуваним або рутинним. Важливо зазначити, що ця рекомендація не підходить для всіх організацій. Деяким компаніям може знадобитися частіше навчання, залежно від багатьох факторів, включаючи вимоги щодо відповідності, поточний рівень безпеки, галузь та апетит до ризику.

Потужні інструменти для симуляцій фішингових атак використовують ШІ для оптимізації частоти. Одним із підходів є фішинг на основі ризику, коли співробітники з вищим рівнем ризику отримують навчання частіше.

Чим відрізняються симуляції фішингових атак від реальних фішингових атак?

Симуляції фішингових атак створені таким чином, щоб максимально нагадувати реальні фішингові атаки за зовнішнім виглядом та технікою, що робить їх дуже ефективними навчальними інструментами. Головна відмінність полягає у наслідках. У реальних фішингових атаках потрапляння в пастку може призвести до серйозних витоків даних або фінансових втрат, часто з тривалими наслідками. Однак у симульованому середовищі ті, хто став жертвою атаки, не зазнають реальної шкоди. Натомість їм надаються негайні відгуки та можливості для навчання.

Які є альтернативи симуляціям фішингових атак?

Альтернативи симуляціям фішингових атак включають інтерактивні семінари з кібербезпеки, навчання з підвищення обізнаності про безпеку та регулярні інформаційні розсилки щодо кібербезпеки для підтримки обізнаності співробітників про поточні загрози.